Вступ
Міопія або короткозорість — це рефракційна помилка, за якої промені світла фокусуються перед сітківкою, а не на ній, що призводить до нечіткого бачення віддалених об’єктів. Переважно міопія розвивається у дитячому віці та має схильність до прогресування.

Поширеність міопії
Глобально, міопія вражає близько 30% населення, і ця цифра, за прогнозами ВООЗ, зросте до 50% до 2050 року [1]. У країнах Східної Азії рівень міопії серед підлітків вже зараз перевищує 80%. В Україні точні офіційні статистичні дані обмежені, однак за оцінками місцевих офтальмологів, рівень міопії серед школярів сягає 30–35%, що корелює з глобальними тенденціями. За даними кафедри офтальмології Медичного університету імені Богомольця у 2011 році в Україні міопію діагностовано приблизно у 300 тис дітей та підлітків. Нажаль, зараз ця цифра стала більша у 5 разів.
Етіологія та фактори ризику
Міопія є результатом взаємодії генетичних і середовищних факторів. Найчастіша причина розвитку міопії – це спадковість. Якщо хоча б один з батьків має міопію – вірогідність її розвитку у дитини становить 30%. А якщо обидва батьки мають міопію – ризик того, що вона виникне у дитини – 50%. Надмірне навантаження на близьку відстань (читання, використання гаджетів), зменшення часу перебування на відкритому повітрі при природному освітленні – є основними чинниками ризику розвитку міопії у дітей [2]. Також одним з провідних чинників прогресування міопії є невірно підібрана корекція.

Класифікація міопії
Фізіологічна міопія — часто виникає у дитячому віці, стабілізується після завершення росту.
Прогресуюча міопія — швидко погіршується з роками, часто переходить у високу міопію (> -6.0 діоптрій).
Патологічна (дегенеративна) міопія — супроводжується структурними змінами в сітківці, підвищеним ризиком відшарування сітківки, макулопатії тощо.

Симптоми міопії
Дуже довго хвороба може протікати без симптомів, часто люди не помічають її наявності. Здебільшого короткозорість розвивається у шкільні роки, коли діти та підлітки мають постійну напругу на очі.
Основними симптомами міопії є:
больові відчуття та відчуття піску в очах;
часта сльозотеча;
нечітке бачення предметів, розташованих вдалині;
необхідність примружити очі для того, щоб розглянути предмет, розташований вдалині;
орбітальний біль у проекції ока або за ним;
швидка стомлюваність очей, навіть при незначному зоровому навантаженні.

Діагностика міопії
Діагностика короткозорості починається з огляду в кабінеті лікаря-офтальмолога. В рамках огляду проводять такі дослідження, як: візометрія (процедура визначення гостроти зору з допомогою таблиці Сивцева); офтальмоскопія (метод дослідження очного яблука виявлення патологій сітківки, різних видів дистрофій); біомікроскопія (детальне вивчення структур ока, із застосуванням щілинної лампи); контроль внутрішньоочного тиску.
За показаннями виконується ультразвукове дослідження очей, А-сканування, із визначенням передньо-задньої осі (довжина ока), В-сканування з метою візуалізації внутрішніх структур ока.
Результати діагностики дозволяють лікарю-офтальмологу визначити форму та ступінь захворювання, призначити необхідне лікування та оптимальну корекцію.
Методи корекції та лікування
Традиційні методи корекції включають окуляри та контактні лінзи. Оперативне втручання (лазерна корекція зору) ефективне лише у дорослих, однак ці методи не зупиняють прогресування міопії [3].

Сучасні методи контролю прогресування міопії:
– Атропін у низьких концентраціях (0.01–0.05%) — при використанні атропіну у низьких дозах спостерігається значне зниження швидкості прогресування міопії [4].
– Ортокератологічні лінзи (Ortho-K) — нічні газопроникні контактні лінзи, що змінюють форму рогівки, значно зменьшують швидкість прогресування міопії.
– М’які мультифокальні контактні лінзи та окуляри з дифузною оптикою (Так звані лінзи для контролю міопії) — призначені для впливу на периферичну дефокусовану зону сітківки також знажують темпи прогресування [3].
– Поведінкові інтервенції — збільшення часу на вулиці (не менше 2 годин на день), перерви під час зорової роботи, зоровий режим тощо.
Вигоди від контролю прогресування міопії
Зменшення прогресії міопії навіть на 1 діоптрію знижує ризик міопічних ускладнень:
– Відшарування сітківки — ризик зменшується на 40%,
– Міопічна макулопатія — на 67%,
– Глаукома — на 20% [5].

Окрім медичних переваг, уповільнення прогресії знижує майбутні витрати на лікування та корекцію зору та підвищує якість життя.
Ризики та обмеження
Атропін може викликати світлобоязнь та порушення акомодації, особливо у вищих за терапевтичні концентраціях. Це у значній мірі впливає на повсякденне життя дітей та підлітків.
Ортокератологічні (нічні) лінзи та м’які контактні лінзи для контролю міопії потребують високого рівня гігієни для уникнення інфекцій.
Довгострокова ефективність та безпечність деяких методів все ще вивчається [2, 3].

Висновки
Міопія — це глобальна проблема, яка потребує мультидисциплінарного підходу. Впровадження ефективних стратегій контролю прогресування у дітей є ключовим для зниження тягаря цієї патології в майбутньому. Необхідне подальше дослідження та впровадження програм скринінгу і профілактики, особливо в умовах сьогодення.

Список літератури
1. Fricke, T. R., et al. (2023). Myopia: A 21st Century Public Health Issue. Journal of Ophthalmology, https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10076805/
2. Chia, A., et al. (2021). Long-Term Atropine Treatment and Its Risks. Ophthalmology, https://www.aaojournal.org/article/S0161-6420(21)00326-2/fulltext
3. College of Optometrists. Childhood-onset myopia: management evidence review. https://www.college-optometrists.org/category-landing-pages/clinical-topics/myopia/childhood-onset-myopia-management-evidence-review
4. Brennan, N. A., et al. (2021). Efficacy in Myopia Control. Contact Lens and Anterior Eye, https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8025164/
5. Chamberlain, P., et al. (2025). Risk Reduction in Myopia Complications. Ophthalmology Science, https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S216209892500028